Про Кафедру

E7y34OkpD-M

Кафедра «Автоматизації хімічних виробництв» (АХВ) готує фахівців з розробки, проектування та експлуатації систем автоматизації технологічних процесів та комп’ютерно-інтегрованих технологічних комплексів.

За 50 років існування кафедра підготувала біля 2 тисяч спеціалістів. Ними укомплектовано багато підрозділів інститутів кібернетики та автоматики, відділів автоматизації підприємств, науково-дослідних та проектних інститутів України та колишнього Радянського Союзу.

На кафедрі АХВ пройшли навчання та стажування спеціалісти із 15 країн, в тому числі з Болгарії, Німеччини, Алжиру, Лівану, Йємену та ін.

Значним є внесок кафедри в науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи в галузі автоматизації. Викладачами та науковцями кафедри впроваджено в виробництво понад 50 розробок — від технічних засобів вимірювань до комп’ютерних систем керування технологічними процесами. В багатьох з них запропоновані вдосконалення технологічних процесів.

Багато розробок кафедри мають оригінальний характер — на рівні винаходів. Співробітниками кафедри отримано понад 400 авторських свідоцтв про винаходи.

Викладачі кафедри АХВ плідно працювали і у царині методичних розробок — ними видані 180 друкованих методичних та 38 навчальних посібників.

Кафедра була створена наказом ректора КПІ проф. Плигунова О.С. за № 434 від 2.06.1960 р. і спочатку мала назву кафедри теоретичних основ автоматики. Її першим завідувачем був професор Корнілов Юрій Георгійович.

Народився Корнілов Ю.Г. у 1907р. в с.Мирополі на Житомирщині , в 1930 р. закінчив електро-механічний факультет Ленінградського політехнічного інституту за спеціальністю інженера-електрика. В 1930-35 рр.працював асистентом кафедр теоретичної механіки, теоретичної електротехніки, вищої математики та опору матеріалів Ленінградського політехнічного інституту, одержавши фундаментальну фахову підготовку, яку успішно використовував для подальшої роботи на терені автоматики.

В 1952 р. Корнілов Ю.Г. переїжджає до Києва, де стає завідувачем відділу автоматики в Інституті газу, в 1955 р. захищає докторську дисертацію в політехнічному інституті. З 1958 р. починає працювати в КПІ старшим викладачем кафедри автоматизації металургійних процесів та печей. В 1959р стає професором, а в 1960 р. очолює новостворену кафедру теоретичних основ автоматики при хіміко-технологічному факультеті (ХТФ). Через рік кафедру перейменовують: спочатку в кафедру «Теоретичних основ автоматики та автоматизації хімічних виробництв», а потім вона стає кафедрою «Автоматизації хімічних виробництв».

В 1963р. Корнілов Ю.Г. переводиться до Краснодарського політехнічного інституту, де організує аналогічну кафедру та працює там до виходу на пенсію.
У 1963-1964 рр. обов”язки завідувача кафедри виконував доцент Ступак Михайло Данилович, наукова робота якого була пов”язана з дослідженнями електрохімічних методів визначення товщини гальванічних покриттів.

З 1964 р. по 1977 р. кафедру очолював Ладієв Ростислав Якович. Він народився у 1914 р. в м. Котовську Одеської області, в 1939 р. закінчив з відзнакою КПІ за спеціальністю інженера-механіка з процесів, апаратів та машин хімічних виробництв. Ростислав Якович брав участь у війні з Фінляндією, був поранений. З першого дня Великої Вітчизняної війни він — на фронті, захищаючи Київ, потрапляє в оточення. Після визволення Києва працює інженером-механіком, з 1946 р. працює на кафедрі машин та апаратів хімічних виробництв КПІ спочатку лаборантом, потім асистентом. В 1953 р. захищає кандидатську дисертацію, в 1957 р. переходить в Київський інститут автоматики, де очолює лабораторію автоматизації хімічних виробництв, продовжуючи за сумісництвом викладати в КПІ. Ладієв Р.Я. був співавтором книг «Машини та апарати хімічної промисловості (основи теорії та розрахунки), 1959 р., «Машини та апарати хімічної промисловості» (підручник для технікумів), 1963 р.

В 1973р. Ладієв Р.Я. захищає докторську дисертацію і в тому ж році стає професором кафедри. За час його керування кафедра зміцнюється також матеріально, поряд з сучасною на той час автоматикою з’являються перші обчислювальні машини.

За результатами своїх робіт щорічно біля 20% студентів кафедри, серед них і шукачі магістерських ступенів, а також викладачі беруть участь у наукових семінарах та конференціях. Значна частина тематики дипломних робіт спеціалістів та магістрів відповідає реальним науково-технічним проблемам автоматизації технологічних процесів різних виробництв.

Завдяки творчому співробітництву кафедри з підприємствами викладачі кафедри систематично впроваджують в навчальний процес нові розробки, оновлюється матеріальна база та навчально-методична література, створюються нові лабораторні роботи. Під керівництвом проф. Остапенка Ю.О. та Коваленка В.С. кафедра здійснила вихід на міжнародну арену, плідно співпрацює з багатьма університетами світу, зокрема, проф. Кубрак А.І., Кваско М.З., Жученко А.І., доц. Плесконос А.К., доц. Олійник Ю.К. запрошувались на викладацьку роботу до зарубіжних ВУЗів. З 1990 по 2007 рік кафедру очолював проф. Кваско Михайло Зиновійович , відомий спеціаліст по проектуванню та розрахунку систем автоматизації. За цей час значно розширилась матеріальна база, контингент студентів і викладачів зріс майже вдвічі.

З 2007 року посаду завідувача кафедри займає доктор технічних наук, професор Жученко Анатолій Іванович. Він є відомим фахівцем в області теорії автоматичного керування технологічними процесами, має свою наукову школу, його вихованці успішно працюють в Україні та за її межами.